Гарне самопочуття, велика і дружня родина, «діти», «онуки», «правнуки» та «праправнуки» – машинобудівники, юристи, банкіри, педагоги, депутати, IT-спеціалісти, приватні підприємці тощо, є славне минуле, є віра в успішне майбутнє – і все це у 113 років! Чи можливо таке? Так, якщо іменинник – Бердичівський коледж промисловості, економіки та права. Ветерани педагогічної справи, випускники різних років, представники влади, а також всі ті, хто сьогодні представляє коледж, зібралися усі разом, аби привітати рідний заклад із Днем народження.

 

Коли маєш 113, є що згадати: зокрема те, що 12 жовтня 1903-го року у Бердичеві почала діяти трикласна школа ремісничих учнів. Відділень усього два – слюсарно-ковальське та столярно-токарське. Попрацювали, зупинилися і відродилися вже у 1920-му – як механічна профшкола. Через 9 років видозмінилися у технікум хімічного машинобудування. Пережили період становлення, репресії, страшну війну, втрати викладачів та учнів, евакуацію, повернення, поступове звикання до мирного життя. А, звикаючи, розширювалися, ставали багатшими на обладнання та навчальні посібники, відкривали нові й нові спеціальності. У 91-му році стали називатися, безсмертним, здається, у місті «машколеджем», у 2000-му – політехнічним коледжем, а через 8 років – ім’ям, що маємо сьогодні.

Мінялися назви, мінялося наповнення, ішли одні, на зміну їм приходили інші – директори, викладачі, учні і студенти, але суть утримувалася одна і на усі роки – заклад служив базою, з якої країною розходилися міцні специ, а ще – основою, на якій викарбовувалося подальше життя людей. Сотень педагогів-наставників та близько тридцяти тисяч їхніх учнів…

Сьогодні в Україні Бердичівський коледж промисловості, економіки та права знають як потужний державний вищий навчальний заклад, зі стін якого виходять високоосвічені металурги та машинобудівники, обліковці та податківці, економісти й фінансисти, правознавці, програмісти та працівники галузі фізичної культури і спорту. Випускників БКПЕП за своїх вважають у більш, ніж десяток, державних університетах й академіях: на них у вишах чекає скорочене навчання. Взагалі тема дружби і партнерства у закладі – традиційно у пріоритетах. Як людина мало чого варта, йдучи життям самотньою, так і навчальні заклади: коли успіх, то це – заслуга багатьох.

Ну, по-перше, історія коледжу промисловості, економіки та права – то історія країни, історія Бердичева і тисяч бердичівлян, переконаний Бердичівський міський голова. Заклад, безумовно, має повагу та статус – і все через кого? Через людей – тому що так ним керували, так у ньому викладали, так вчилися. Тож Подяка від міста усьому закладу та грамоти головам циклових комісій із рук Василя Мазура виглядали цілком закономірнми. Ну і ще один презент-символ – напівгодинник-напівтермометр: будь-який керівник, вважає міський голова, просто зобов’язаний мало того, що приймати адекватні рішення своєчасно та оперативно, так ще й робити це не гарячу голову, а досягнувши нормалізації «внутрішньої температури».

Чи не вперше в історії закладу – Грамоти від самої Верховної Ради! Ініціатором відзначення кращих у коледжі (а ними було визнано Наталію Родер та Володимира Рішана) саме таким чином виступив народний депутат України Олександр Ревега.

Вітальний лист імениннику від Департаменту ливарного виробництва Міністерства економічного розвитку – вже сам по собі факт приємний. Той факт, що вітання зачитував особисто директор Департаменту Степан Клименко, подвоїв приємність. Колись, згадує, він не раз виступав на цій сцені – в якості учасника ансамблю студентів коледжу. А щодо тутешньої науки, то її Степан Клименко пам’ятає і донині.

А ось, власне, і одна з груп коледжу-іменинника… У такій, можливо, і навчався майбутній директор департаменту, із такої, можливо, вийшла не одна успішна нині особистість. Отже, виховна година: у ролі студентів – сьогоднішні викладачі БКПЕП.

День народження відсвяткували, як то кажуть, по-сімейному. Аби вже наступного дня приступити до написання нової сторінки в історії Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права. Час, знаєте, летить швидко, і 114-ту річницю з дня заснування у закладі прагнуть зустріти з не менш вагомими здобутками, із не менш гарним настроєм і у не меншому колі дорогих серцю людей.

 

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш