Заснування коледжу

 

Початком існування Бердичівського політехнічного коледжу стало відкриття 12 жовтня 1903 року в м. Бердичеві трьохкласної школи ремісничих учнів, яка готувала, підмайстрів і робітників середньої кваліфікації для механічних заводів і приватних майстерень по слюсарно-ковальських спеціальностях.

Контингент учнів становив 60-90 чоловік і складався переважно із дітей заможних верств.

З 1919 по 1921 рік школа не працювала в зав'язку з тим, що її приміщення було тимчасово передано під військовий евакогоспіталь.

Рішенням наркомосвіти України школа ремісничих учнів була реорганізована в механічну профшколу, яка являла собою середній спеціальний навчальний заклад для підготовки молодшого технічного персоналу для машинобудівних заводів за спеціальностями: "Холодна обробка металів різанням" та "Деревообробка".

22 червня 1929 року Бердичівська механічна школа була реорганізована в Бердичівський технікум хімічного машинобудування. За відгуками підприємств, де працювали випускники технікуму, рівень їх підготовки відповідав тому спеціальному замовлення, якого вимагає виробництво до молодого спеціаліста Багато випускників технікуму цього періоду проявляли себе як висококваліфіковані спеціалісти. Так, наприклад, випускник Головачов С.М. та інші стали лауреатами Державної премії. 2 липня 1941 року всі випускники захистили дипломні проекти, а ті, що залишилися здали перевідні екзамени.

З 1941 до 1944 року технікум не працював.

Активну участь у підпільній боротьбі проти гітлерівських загарбників в період окупації взяли викладачі і учні технікуму, які створили підпільну організацію. Керували нею викладач Яворський та випускники технікуму Щелкін, Завадський та інші.

25 грудня 1942 року підпільна група була арештована 16 членів групи після нелюдських катувань в кінці лютого 1942 року були розстріляні фашистами.

5 січня 1944 року Бердичів був звільнений від окупації.

В 1944 році технікум був підпорядкований наркомату мінометного озброєння. З II половини 1944 року технікум відновив свою роботу як середній спеціальний заклад освіти.

Коледж у незалежній Україні

 

28 листопада 1991 року за наказом Мінвузу України № 231 коледж підпорядковується Міністерству вищих учбових закладів України.

До 1993 року коледж готував техніків-технологів машинобудівного напрямку і економістів.

Продовжуючи підготовку молодших спеціалістів з вищеназваних напрямів у 1993 році коледж відкриває нову спеціальність "Комерційна діяльність".

У 1995 році відкрито спеціальність "Бухгалтерський облік", з 1997 року—"Правозавство".

У 1999 році відкрито спеціальність "Програмування для ЕОМ і автоматизованих систем", а у 2000 році —"Фінанси".

9 березня 2000 року наказом Міністерства освіти і науки України Бердичівський машинобудівний коледж перейменований у Бердичівський Політехнічний коледж

11 квітня 2000 року рішенням ДАК Міносвіти і науки України Бердичівський політехнічний коледж акредитований вцілому за статусом вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації з видачею відповідного сертифікату.

За час існування із стін нашого навчального закладу випущено понад 20 тисяч спеціалістів. Багато є підприємств, де керівниками чи в складі інженерно-технічних працівників працюють випускники нашого навчального закладу. Це, наприклад, завод "Прогрес", де керівний та інженерний склад на 90% утворюють наші вихованці. Подібне становище на верстатобудівному заводі "Беверс". Багато наших випускників працюють в таких містах як Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Суми, Чернігів, Вінниця, Житомир, Мелітополь та інших.

Так, наприклад, головами правлінь відкритих акціонерних товариств "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес"" та "Фірма "Беверс" працюють наші випускники відповідно Юр'єв Михайло Павлович та Лоєв Володимир Юхимович. Посаду головного інженера ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" обіймає наш випускник Дубовик Павло Олександрович.

Випускник Матусевич А. був у свій час призначений на посаду заступника головного конструктора Конструкторського бюро ім. Антонова, випускник Савчук Є. – на посаду генерального директора "Тамбовполімермаш", випускники Шах П.Т. та Прилипко І. – є керівниками Фастівського заводу хімічного машинобудування.

Працюють наші випускники і на освітянський ниві.

Так, наприклад, випускник Василюк Г.Д. працював у Житомирському інженерно-технологічному інституті завідувачем кафедри, заступником зав. кафедри інженерно-фізичного факультету Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" працює випускник Дроб'язко В.М.


 

ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ КОЛЕДЖУ

 

1903.12.10 – В Бердичеві відкрито школу ремісничих учнів.

1914 – Верстати і обладнання школи виведено на Деміївський снарядний завод м. Києва.

1918 – В умовах розгортання громадянської війни заняття у школі припиняються.

1920 – На базі школи ремісничих учнів створюється двоєдиний навчальний заклад: професійна технічна школа і механічний технікум.

1922 – Технікум входить до державної мережі вузів України.

1924 – Технікум реорганізовано у 3-х  річну механічну професійну школу з 2-х річним підготовчим відділенням.

1929 – Бердичівська механічна профшкола реорганізована у технікум з 4-х річним терміном навчання.

1935 – Введено публічний захист дипломних проектів випускниками технікуму.

1937-1938 – Технікум торкнула хвиля репресій.

1941 – У зв'язку з наступом німецько-фашистських військ документацію технікуму евакувало у м. Куйбишев, а лабораторне і виробниче обладнання поламано.

1941-1942 – В Бердичеві діє підпільна група руху опору у склад якої входили випускники та викладачі технікуму.

1942.08.01. – На базі технікуму відкрито ремісничу школу.

1944 – Визволення Бердичева. У технікумі поновилися заняття.

1952 – Відкрито вечірнє відділення.

1957 – Відкрито дві нові спеціальності «Інструментальне виробництво» та «Монтаж і ремонт металоріжучих  верстатів»

ІІ пол. 50-х р. – У технікумі налагоджено випуск вертикально-свердлильного верстату моделі 2128 А.

1961-1962 – У технікумі працювали курси підвищення кваліфікації керівних та інженерно-технічних  працівників машинобудівних підприємств.

1962.01.09 – Відкрито заочне відділення

1964 – Завершено будівництво нового навчального корпусу. Діяло вечірнє відділення технікуму у                                 м. Коростені.

1966.01.01 – Закрито старі навчально-виробничі майстерні.

1968 – Для гуртожитку технікуму передано старий корпус навчального закладу по вул. Фрунзе, 6.

1967 – Вечірнє відділення у Коростені реорганізовано у навчально-консультативний пункт (НКП).

1970 – Завершено будівництво нового корпусу навчально-виробничих  майстерень.

1973 – НКП у Коростені закрито.

1974 – Завершено будівництво нового 5-ти поверхового корпусу гуртожитку.

1979 – Ліквідовано заочну форму навчання, учнів переведено на вечірнє відділення технікуму.

1980 – Десять учнів технікуму супроводжували Олімпійський вогонь на трасі «Вінниця – Бердичів – Житомир».

1982 – Споруджено корпус їдальні.

1984 – Відкрито нову спеціальність «Налагоджено та експлуатація верстатів з числовим програмним управлінням».

1987 – На базі технікуму відбулась Всесоюзна нарада директорів технікумів Міністерства хімічного машинобудування СРСР.

1990 – На виставці-ярмарку «Технічні ідеї – 90» експонати технікуму завоювали перше місце.

1991.19.03 – Технікум перейменовано у Бердичівський машинобудівний коледж.

Бердичівський машинобудівний коледж прийнято до системи Мінвузу України.

1994 – Відкрито спеціальність «Товарознавство та комерційна діяльність».

1995 – Відкрито спеціальність «Бухгалтерський облік».

1997 – Відкрито спеціальність «Правознавство».

1996 – Розпочато роботу відділення післядипломної освіти за спеціальностями «Бухгалтерський облік» та «Економіка підприємства». Відкрито відділення післядипломної освіти.

1999 – Відкрито спеціальність «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем».

2000 – Коледж перейменовано на Бердичівський політехнічний коледж. Державна Атестаційна комісія Міністерства освіти і науки України в цілому акредитувала коледж за статусом вищого навчального закладу І рівня акредитації.

2003 – Краєзнавче видавництво «Волинь» видає книжку про коледж.