МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«БЕРДИЧІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА» 

 

ПОГОДЖЕНО

Заступник голови Житомирської

обласної державної адміністрації

 

 

________________ В.С. Балюрко

«____»_______________ 2013 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Державного вищого навчального закладу «Бердичівський коледж, промисловості, економіки та права»

 

___________________ В.С.Ольшевський

«____»_______________ 2013 р.

 

 К О Н Ц Е П Ц І Я

діяльності і розвитку

Державного вищого навчального закладу

«Бердичівський коледж, промисловості, економіки та права» 

 

ПОГОДЖЕНО

Протокол засіданні педагогічної

ради Державного вищого навчального

закладу «Бердичівський коледж,

промисловості, економіки та права»

№___ від«___» ___________20__р. 

 

Бердичів 2013

 

 

З М І С Т

 

І Вихідні положення……………………………………………………………..3

 

II. Мета й основні завдання……………………………………………………..6

 

ІII. Загальна характеристика Державного вищого навчального закладу «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права»…………………….9

 

IV. Зміст освіти…………………………………………………………………..13

 

V. Наявні і потенційні можливості ДВНЗ «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права» щодо надання освітніх послуг……….…….18

1. Навчально – методичне забезпечення……………………………………….20

2. Матеріальна база і перспективи її розвитку………………………………...22

3. Кадровий склад………………………………………………………….…….23

 

VI. Основні напрямки розвитку коледжу……………………………………...25

1. Основні напрямки розвитку коледжу щодо удосконалення організації навчально-виховного процесу……………………………………………………….27

2. Основні напрямки розвитку щодо управління навчальним закладом…….28

3. Основні напрямки розвитку щодо збереження контингенту, профорієнтаційна діяльність та організація зв'язку з випускниками коледжу.…...31

4. Основні напрямки розвитку фінансово-господарської та матеріально-технічної діяльності…………………………………………………………………..32

 

VІІ. Умови реалізації Концепції…………………………………………...……34

 

VІІІ. Очікувані результати……………………………………………………….36 

 


І Вихідні положення

 

Сучасний навчальний заклад це механізм, який складається з підрозділів з багатогранною мережею взаємозв'язків. Успішна робота цього механізму залежить від того, яким чином оптимізовані ці зв'язки, на скільки синхронно і гармонійно працюють кожна його складова. Робота освітнього закладу має ту специфіку, що вихідним продуктом діяльності  є  в тій чи іншій мірі сформована особистість, фахівець, який повинен бути спроможним самостійно адаптуватись до сучасних умов і вимог відповідної сфери діяльності. Управління освітнім закладом є дуже складним процесом соціально-психологічного характеру і тому потребує зваженого і обґрунтованого підходу при прийнятті тих чи інших управлінських рішень.

Реалізація стратегічних напрямів розвитку освіти передбачає розвиток і вдосконалення діяльності навчальних закладів всіх ланок освіти.

Розроблення Концепції розвитку Державного вищого навчального закладу «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права» (далі - Концепції) спричинене необхідністю розв'язання завдань, що постали перед закладом в контексті загальнодержавних процесів реформування системи освіти, піднесення її рівня до вимог європейських стандартів та забезпечення рівного доступу громадян до здобуття якісної освіти.

Концепція розвитку Державного вищого навчального закладу «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права» (далі – ДВНЗ «БКПЕП») є документом, який визначає цілі та засоби їх досягнення у діяльності ДВНЗ «БКПЕП» на період 2013-2018 рр.

Концепція містить мету та основні напрямки діяльності ДВНЗ «БКПЕП». Концепцію розроблено згідно з загальнодержавними підходами до визначення шляхів розвитку вищої освіти для ВНЗ  І-ІІ рівня акредитації.

Метою Концепції є визначення організаційних засад та пріоритетних напрямів розвитку ДВНЗ «БКПЕП» у відповідності до стратегічних завдань реформування системи освіти.

Основними завданнями Коцепції є:

- створення освітньої моделі навчального закладу, яка забезпечить наступність здобуття повної загальної середньої і фахової освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, неперервність освіти та втілить новітні підходи до функціонування вищих навчальних закладів І рівня акредитації, зумовлені євроінтеграційними процесами в освіті;

- визначення мети і завдань розвитку закладу, забезпечення їх відповідності стратегічним напрямкам розвитку освіти в Україні;

- спрямування роботи всіх структурних підрозділів навчального закладу на підвищення якості освіти відповідних Ліцензійним вимогам та акредитаційним вимогам надання вищої освіти, координування діяльності різних структурних підрозділів коледжу;

- окреслення пріоритетних напрямів модернізації змісту освіти в коледжі, забезпечення реалізації компетентнісного підходу в процесі підготовки майбутніх спеціалістів;

- утвердження основних напрямів вдосконалення навчально-виховного процесу, а саме: впровадження особистісно орієнтованого підходу, інтерактивних освітніх технологій, диференціація та індивідуалізація навчання;

- сприяння розвитку безперервної освіти та професійного навчання особистості упродовж життя;

- поліпшення системи стимулювання професійного зростання викладачів коледжу, створення умов для розвитку професійної творчості, запровадження педагогічних інновацій;

- визначення пріоритетних напрямів модернізації управління навчальним закладом.

Концепція заснована на таких принципах: особистісна орієнтованість освіти, пріоритет національних та загальнолюдських цінностей, рівний доступ до якісної освіти і навчання, науковість, об'єктивність, системність, професіоналізм, неперервність, наступність.

Вихідні положення Концепції розвитку навчального закладу ґрунтуються на засадах Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту» та втілюють сучасні підходи до вищої освіти України, визначені Національною доктриною розвитку освіти (Указ Президента від 17.04.2002 р. № 347/2002), Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (від 04.07.2005 р. № 1013/2005), Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми „Вчитель" (від 28.03.2002р. № 379), наказами Міністерства освіти і науки України «Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в Європейський освітній простір» (від 31.12.2004 р. № 998), «Про заходи Міністерства освіти і науки України по реалізації Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (від 29.07.2005 р. № 454), Національна рамка кваліфікацій, іншими законодавчими актами і нормативними документами, які регулюють суспільні відносини в системі освіти.

Згідно з даною концепцією розробляються плани роботи на черговий навчальний рік.

Дана концепція окреслює в певній мірі напрями розвитку кожної складової частини ДВНЗ «БКПЕП» та налагодження зв'язків між ними, спираючись на основні цілі і задачі.

 

II. Мета й основні завдання

 

Пріоритетом у діяльності ДВНЗ «БКПЕП» є розвиток творчої активності викладачів і студентів, що спирається на новітні технології процесу навчання.

Основні цілі і задачі ДВНЗ «БКПЕП»:

- якісна підготовка фахівців за усіма ліцензованими напрямками освітньої діяльності.

- виконання державного замовлення на підготовку фахівців.

- формування висококваліфікованого творчого викладацького складу.

- створення умов для постійного підвищення рівня кваліфікації педагогічного складу.

- створення умов для реалізації потенційних можливостей студентів і викладачів.

- створення сучасних умов організації навчального процесу, роботи та побуту студентів, викладачів та працівників ДВНЗ «БКПЕП».

- розвиток матеріально-технічної бази у відповідності до сучасних вимог.

- створення умов для формування гармонійно розвиненої особистості.

- удосконалення взаємодії з іншими навчальними закладами усіх рівнів акредитації.

Реалізація основних цілей і задач здійснюється внаслідок роботи у відповідних напрямках діяльності коледжу. Кожний напрямок діяльності має своє певне коло завдань.

Метою діяльності ДВНЗ «БКПЕП» є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовки молодших спеціалістів для галузей економіки держави (ст.22 Закону «Про вищу освіту»), формування на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій педагога XXI століття, здатного здійснювати професійні функції на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну в державі, забезпечувати розвиток особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, конкурентоспроможність на ринку праці.

Реалізація визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

>      реалізація права громадян на освіту, створення умов для рівного доступу молоді (незалежно від місця проживання, соціального статусу тощо) до здобуття якісної вищої освіти;

>      виховання студентської молоді на основі культурно-історичних традицій українського народу, формування у підростаючого покоління високої патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, поваги до державних символів України, державних святинь, української мови і культури, формування культури міжетнічних відносин;

>      виховання майбутнього фахівця як вільної, демократичної, моральної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

>      піднесення рівня якості освітніх послуг до вимог європейських стандартів, активна участь навчального закладу в реалізації ініціатив Болонського процесу;

>      модернізація змісту, форм, методів і засобів навчання, впровадження наукоємних технологій, педагогічних інновацій;

>      ефективне використання інформаційних, зокрема мультимедійних та електронних засобів навчання, створення мережі інформаційного забезпечення навчального процесу, запровадження інтерактивних методів навчання;

>      забезпечення особистісно зорієнтованої підготовки майбутнього фахівця, який своїм змістом і методикою закладає базові основи культури особистості, гармонізує загальнокультурні, психолого-педагогічні та методичні знання, вміння, створює умови для персоніфікованої педагогічної освіти;

>      формування у майбутніх фахівців цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

>      забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення кожного студента, його самореалізації в професійному, особистісному плані, а також в інтересах суспільства, держави; формування готовності до свідомого оволодіння майбутньою професією, виховання любові до праці;

>      формування у студентів потреби і здатності навчатися упродовж всього життя, вироблення умінь самостійного пошуку знань, їх творчого застосування для вирішення конкретних життєвих ситуацій і виконання професійних функцій;

>      стимулювання у студентської молоді прагнення до здорового способу життя;

>      створення умов для розвитку обдарованої молоді, виявлення індивідуальних здібностей і задатків кожного студента, задоволення особистісних інтересів і потреб;

>      активізація науково-дослідної діяльності викладачів та студентів, спрямованої на вирішення актуальних освітніх завдань, заохочення участі у міжнародних, загальнодержавних та регіональних наукових проектах та програмах;

>      зміцнення демократичних засад функціонування закладу, розвиток студентського самоврядування, залучення в установленому порядку студентів до участі у вирішенні актуальних питань організації навчально-виховного процесу;

>      модернізація матеріально-технічної та навчально-методичної бази коледжу;

>      розробка об'єктивних критеріїв оцінювання якості навчального процесу та здійснення на їх основі із залученням органів студентського самоврядування, батьків, громадськості моніторингу ефективності діяльності навчального закладу.

 

ІII. Загальна характеристика Державного вищого навчального закладу «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права»

 

Державний вищий навчальний заклад «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права» - вищий навчальний заклад І рівня акредитації, який здійснює підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

Початком існування Бердичівського  коледжу промисловості, економіки та права стало відкриття 12 жовтня 1903 року в м. Бердичеві трьохкласної школи ремісничих учнів, яка готувала майстрів для механічних і цукрових заводів та приватних майстерень.

В 1920 році рішенням Наркомпросу УСРР школа була реорганізована в механічну профшколу на рівні середнього спеціального учбового закладу для підготовки молодшого технічного персоналу для машинобудівних заводів за спеціальностями “Холодна обробка металів різанням” та “Деревообробка”.

В червні 1929 року механічна школа реорганізовується в технікум хімічного машинобудування.

З червня 1941 року до середини 1944 року, в роки війни, технікум не працював. З другої половини 1944 року технікум відновив свою роботу.

До 1988 року технікум був підпорядкований Міністерству хімічного та нафтового машинобудування колишнього СРСР. З липня 1988 року технікум переведений в підпорядкування Міністерства важкого машинобудування СРСР.

Наказом по Міністерству важкого машинобудування СРСР за № 85 від 19.03.1991 року технікуму надається статус коледжу.

9 березня 2000 року наказом № 48 Міністерства освіти та науки України Бердичівський машинобудівний коледж перейменовується в Бердичівський політехнічний коледж.

Бердичівський політехнічний коледж у 2000 році рішенням ДАК МОН України акредитований в цілому за статусом вищого навчального закладу першого рівня акредитації. На даний час, згідно з  наказом Міністерства освіти і науки України від 12 червня 2008 року за №528 Бердичівський політехнічний коледж має назву: Державний вищий навчальний заклад «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права».

Діяльність коледжу ґрунтується на засадах органічного поєднання національних і загальнолюдських цінностей. Домінантою виховного процесу є виховання патріотизму, що включає почуття любові до рідного краю, свого народу, почуття відповідальності за майбутнє країни, а також відкритість до сприйняття різноманітних культур світу, освоєння фундаментальних духовних цінностей людства - гуманізму, свободи, справедливості, толерантності, культури миру, національного примирення, збереження природи.

Коледж є демократичним закладом, який характеризується відкритістю перед суспільством, широким залученням педагогічного колективу, студентів, їхніх батьків і представників громадськості до розробки та реалізації стратегії і змісту його діяльності, відповідальністю за якість освітніх послуг як перед майбутнім фахівцем, так і перед державою.

Коледж є світським закладом, у якому освітній процес будується на засадах наукових знань, кожен навчальний предмет розглядається відповідно до даних про нього сучасної науки.

Домінантою в діяльності закладу є набуття майбутніми фахівцями життєвої  і соціальної компетентностей, відповідних до освітньо-кваліфікаційних характеристик компетенцій. Тому в процесі загальноосвітньої та професійної підготовки основна увага спрямовується на формування цінностей, необхідних громадянину демократичної держави та висококласних фахівців, на інтелектуальний, моральний, фізичний, художньо-естетичний розвиток студентів. Діяльність закладу сприяє саморозвитку і самореалізації особистості майбутнього фахівця, становленню його як творця і проектувальника власного життя.

Модель навчально-виховного процесу будується на основі багатокомпонентного змісту освіти, вікових індивідуально-особистісних норм розвитку майбутніх фахівців, гуманності, застосування особистісно орієнтованих педагогічних систем, вибору перспективних освітніх технологій, посилення ролі самостійної роботи студентів, комп'ютерної підтримки навчання, діагностичних і стимулюючих форм контролю та оцінювання досягнень студентів у різних видах навчальної діяльності, турботи про їхнє фізичне і психічне здоров'я, проведення моніторингу якості освіти.

Перелік напрямів і спеціальностей за якими готуються фахівці у коледжі згідно ліцензії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України:

 

Найменування галузі знань

Найменування спеціальності

0504

"Металургія і матеріалознавство"

5.05040201

"Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів"

0505

"Машинобудування та матеріалообробка"

5.05050302

"Технологія обробки матеріалів на

верстатах і автоматичних лініях"

 

5.05050311

"Хімічне і нафтове машинобудування(за видами)"

0305

"Економіка і підприємництво"

5.03050401

"Економіка підприємства"

 

5.03050901

"Бухгалтерський облік"

 

5.03050801

"Фінанси і кредит"

0501

"Інформатика та

обчислювальна техніка"

5.05010301

"Розробка програмного забезпечення"

0304

"Право"

5.03040101

"Правознавство"

0102

"Фізичне виховання,

спорт і здоров'я людини"

5.01020101

"Фізичне виховання"

 

Загальна характеристика ДВНЗ «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права»

 

№ п/п

Показники діяльності

Кількісні параметри

Денна форма навчання

Заочна форма навчання

1.

Сукупний ліцензований обсяг прийому студентів

365

195

 

- молодший спеціаліст

365

195

- бакалавр

-

-

- спеціаліст

-

-

- магістр

-

-

2.

Кількість студентів, курсантів, слухачів разом:

1169

315

у т.ч. за формами навчання:

 

 

- денна

1169

315

- вечірня

-

-

- заочна

-

-

3.

Кількість навчальних груп

46

18

4.

Кількість спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців, разом:

9

5

у т.ч. за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

 

 

- молодшого спеціаліста

9

5

- бакалавра

-

-

- спеціаліста

-

-

- магістра

-

-

5.

Кількість кафедр (циклових (предметних) комісій), разом:

13

З них випускових:

8

6.

Кількість факультетів (відділень), разом:

5

7.

Загальні навчальні площі будівель (кв. м)

13200

З них:

 

- власні:

13200

- орендовані:

0

8.

Площі, які здаються навчальним закладом в оренду (кв. м.)

0

9.

Інше

-

 


IV. Зміст освіти

 

Модернізація змісту освіти в ДВНЗ «БКПЕП» ґрунтується на використанні позитивних надбань української і зарубіжної педагогіки, результатів новітніх наукових психолого-педагогічних досліджень і передбачає врахування таких пріоритетів:

- створення умов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання;

-         перехід до особистісно орієнтованих педагогічних технологій;

-         виховання особистісних якостей громадянина-патріота України;

-         формування життєвої, фахової, соціальної, комунікативної і комп'ютерної компетентностей студентів;

-         гуманізація та гуманітаризація змісту навчання;

-         комплексна реалізація оздоровчої функції освіти;

-         забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності з загальної середньої та професійної підготовки.

Методологічною основою визначення змісту освіти є загальнолюдські і національні цінності. Зміст визначається на засадах його фундаменталізації, науковості і системності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації освіти, ідеї полікультурності, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру навчального закладу, ствердження виключної ролі освіти та педагогічної діяльності в розвитку сучасного суспільства.

У доборі змісту враховується його доступність, науковість, наступність і перспективність, практичне значення, можливості для загальнокультурного, наукового, технологічного розвитку особистості, індивідуалізації навчання. Зміст освіти детермінований українознавчим спрямуванням, що забезпечується вивченням в коледжі таких загальноосвітніх предметів, як українська мова, українська література, історія України, географія, а також висвітленням українознавчого матеріалу у змісті інших навчальних предметів; характеризується професійно-педагогічним спрямуванням, що забезпечує професійне становлення особистості ще на етапі вивчення предметів загальноосвітнього циклу.

Принциповими підходами в оновленні змісту освіти є формування у студентів умінь знаходити, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, в тому числі й з глобальних і локальних інформаційних мереж з різноманітними базам даних, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення.

Особлива увага звертається на збереження у змісті освіти базового ядра -найбільш цінної і незамінної для освіченості і розвитку людини його складової, яка базується на науковій, художній, технічній картинах світу та на морально-естетичних цінностях.

Зміст загальної середньої освіти в коледжі забезпечує реалізацію вимог Державних стандартів загальної середньої освіти та норм типового навчального плану, розробленого і затвердженого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для вищих навчальних закладів І - II рівнів акредитації.

Мовно-літературна освіта базується на ствердженні ролі української мови як загальнодержавної, яка виявляється у чотирьох взаємопов'язаних аспектах: як навчальний предмет, як основний засіб комунікації і одержання знань з інших сфер пізнання, як засіб трансформації одержаної студентом інформації в особистісну систему знань, умінь, переконань, як засіб розвитку і самовираження особистості студента, утвердження його в суспільстві. В той же час відповідно вимогам Конституції України, законів держави про мови, рішень Дніпропетровської обласної ради щодо використання мов використовується російська мова.

Важливим змістовим компонентом освіти є обов'язкове засвоєння студентами іноземної мови на рівні практичного оволодіння, що створює можливості для налагодження ефективної комунікації, залучення до надбань світової культури.

Природознавча галузь освіти реалізується через вивчення фізики, хімії, біології, географії, астрономії та шляхом їх інтеграції на певних етапах навчання і передбачає посилення практичної спрямованості відповідного змісту, сприяння розкриттю ролі людини у пізнанні природи, цілісності її сприйняття, розумінню значення сучасних технологій і виробництв з позиції екологічного мислення.

Пріоритети у навчанні математики надаються формуванню у студентів уявлення про сутність математичного знання, ознайомленню з ідеями і методами математики, її роллю у пізнанні і перетворенні дійсності, забезпеченню оволодіння системою математичних знань і умінь, необхідних для успішного вивчення інших освітніх галузей.

Опанування студентами комп'ютерної грамотності та інформатизація освіти спрямовується на забезпечення їх успішної адаптація в інформаційному суспільстві. До складу загальноосвітніх предметів входить інформатика, вивчення якої забезпечує обов'язкове володіння студентами комп'ютером на рівні користувача, набуття ними навичок використання комп'ютерних технологій для збору і обробки інформації. Інформатизація освіти передбачає широке застосування цифрових освітніх засобів у процесі вивчення всіх навчальних предметів, запровадження їх ресурсного програмного забезпечення. Профільна професійна підготовка студентів передбачає поглиблене вивчення інтегрованих нормативних дисциплін з ІТ-сфери, інформатики.

Відображення ідей культури фізичного і психічного здоров'я, цінності здорового способу життя у змісті різних предметів забезпечує втілення комплексного підходу до реалізації оздоровчої функції закладу, зумовлює піднесення оздоровчої функції виховання; забезпечення диференційованого підходу до вирішення його завдань; посилення мотиваційного компоненту виховання здорового способу життя; формування у студентів свідомого бережливого ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності.

Виключення зі змісту навчання несуттєвої інформації сприяє зняттю перевантаження пам'яті студентів і зниженню статичного навантаження м'язів.

Художньо-естетична освіта має на меті розвиток світоглядних уявлень студентів, зокрема, естетичного ставлення до дійсності та особистісно ціннісного ставлення до мистецтва; здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні. У процесі навчання студенти мають прилучатися до образних мов різних видів мистецтв; розмаїття жанрів і стилів українського та зарубіжного мистецтва, пізнавати своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів.

Трудова підготовка забезпечує ознайомлення студентів з основами сучасного виробництва, основними технологічними процесами, основами технічної творчості, дизайну, декоративно-ужиткового мистецтва; набуття навичок роботи знаряддями праці різних рівнів складності (від ручних до автоматизованих, в т.ч. комп'ютерною технікою); формування технолого-конструкторських, економічних, екологічних знань і вмінь. Вона сприяє професійному самовизначенню студентів, формуванню в них якостей, необхідних для трудової діяльності і подальшого їх навчання та професійного удосконалення.

Зміст професійної освіти визначається відповідно до вимог галузевих стандартів вищої освіти і включає соціально-гуманітарну, математичну, науково-природничу, фундаментальну, інформаційно-технологічну, психологічну та практичну підготовку.

Зміст соціально-гуманітарної підготовки передбачає поглиблення та професіоналізацію мовної, філософської, політологічної, культурологічної, соціологічної, правознавчої, економічної, фізкультурно-оздоровчої освіти та її професійне спрямування.

Науково-природнича підготовка включає вивчення дисциплін, які забезпечують формування у майбутніх фахівців наукової картини світу, становлення наукового мислення, розвиток системних уявлень про об'єктивні умови професійної діяльності.

Інформаційно-технологічна підготовка спрямована на оволодіння основами інформатики, новітніх інформаційних технологій та методик їх застосування у навчальному процесі і здійснюється протягом усього періоду навчання.

Психологічна підготовка забезпечує формування теоретичних основ майбутньої професійної діяльності, які визначаються з урахуванням особливостей спеціальностей.

Практична підготовка передбачає проходження навчальних, технологічних, виробничих та переддипломних практик. Практичне навчання студентів на випускних курсах проводиться, як правило, за місцем майбутнього працевлаштування випускників.

Форми, тривалість і терміни проведення практик визначаються для освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст галузевими стандартами вищої освіти.

З метою забезпечення системності у вивченні навчальних дисциплін, уникнення дублювання навчального матеріалу, зміцнення міжпредметних зв'язків, єдності теоретичної і практичної підготовки, професійна підготовка здійснюється шляхом впровадження інтегрованих навчальних дисциплін, модульного структурування змісту навчального матеріалу.


V.  Наявні і потенційні можливості  ДВНЗ «Бердичівський коледж промисловості, економіки та права» щодо надання освітніх послуг

 

У Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права навчальний процес, як система організаційних і дидактичних засобів, спрямованих на реалізацію змісту освітнього рівня “молодший спеціаліст”, здійснюється за відповідними Державними стандартами освіти. Форми навчання у коледжі наступні:

-   навчальні заняття;

-   самостійна робота студентів;

-   практична підготовка;

-   контрольні заходи.

Особливістю навчального процесу у коледжі є практична спрямованість підготовки фахівців. Метою практично-лабораторних занять є:

-   закріплення теоретичних знань;

-   набуття умінь та навиків практичної діяльності;

-   оволодіння обладнанням та новими технологіями;

-   адаптація до конкретних умов фахової діяльності.

Крім вищезазначеного, студенти коледжу проходять навчальну, технологічну і переддипломну практику. Чільне місце в змісті підготовки молодших спеціалістів займає практичне навчання, спрямоване на формування компетентностей, вмінь застосовувати набуті знання спеціальних та професійно-орієнтованих дисциплін, по виконанні функціональних обов’язків у відповідності до вимог діяльності, вмінь приймати професійні рішення з урахуванням їх соціальних наслідків.

Пріоритетним напрямком виховної роботи в коледжі є виховання громадянської свідомості молодого покоління, розвиток студентського самоврядування,  підготовка молодої людини до життя в сучасних умовах, розвиток спроможності студентів самостійно вирішувати питання, брати на себе відповідальність, формування високого професіоналізму творчої особистості, національної свідомості, гідності, формування гуманістичних ціннісних орієнтацій, створення в колективі студентів здорової морально-психологічної атмосфери, взаєморозуміння і поваги. Завдання  ДВНЗ «БКПЕП» полягає в тому, щоб зробити все можливе аби зі стін коледжу наші вихованці вийшли особистостями з переконаннями, виробленими поколіннями моральними принципами, впевненими в собі і в своїх можливостях спеціалістами, цілеспрямованими, здатними долати життєві перешкоди і негаразди, вихованими у найкращих традиціях патріотизму, гідними громадянами своєї держави.

Формування системи компетентностей у вихованні стало одним із ключових напрямків роботи всього педагогічного колективу, а саме формування наступних компетентностей: компетентності особистого вдосконалення, соціальної компетентності, громадянської компетентності, комунікативної компетентності, компетентності розвитку, культурологічної компетентності, ідеологічної компетентності.

Виховна робота в коледжі є логічним продовженням навчального процесу, яка проводиться згідно річних, місячних планів виховної роботи у коледжі, гуртожитку, бібліотеці, студентських групах та на циклових комісіях.

У контексті питання реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі діяльність працівників коледжу спрямована на продовження вивчення нормативних матеріалів і теоретичної бази проблеми, здійснення інформаційного супроводу пошукової діяльності педагога, створення банку педагогічних ідей, виявлення на діагностично-прогностичній основі творчо працюючих викладачів.

Об'єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання є необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог. Відповідно до цього перед викладачами було поставлено завдання оновлення арсеналу педагогічних технологій, як процесуальної умови реалізації компетентнісного підходу до навчання. 

 

1. Навчально – методичне забезпечення

Методична робота у коледжі будується за декількома напрямками. В першу чергу це розробка методичного забезпечення по організації та плануванню навчального процесу, до якого відносяться навчальні і робочі програми з навчальних предметів та планування проходження  практики.

Другим напрямком методичної роботи є розробка методичного забезпечення дисциплін, яке включає створення конспектів лекцій, завдань та методичних вказівок по виконанню курсового проектування, рекомендацій для самостійної роботи студентів, контрольних та екзаменаційних завдань для поточного та підсумкового контролю. Для забезпечення самостійної роботи студентів викладачами коледжу розроблені електронні конспекти лекцій, методичні  та навчальні посібники. Для контролю знань студентів впроваджуються  тести як з окремих тем, так і для підсумкового контролю з предметів в цілому.

Навчально-методичне забезпечення кожної спеціальності у коледжі складається з таких елементів:

-      освітньо-кваліфікаційна характеристика;

-      освітньо-професійна програма;

-      навчальний план спеціальності;

-      робочий навчальний план спеціальності;

-      навчальні програми дисциплін;

-      робочі програми навчальних дисциплін;

-      програми практик;

-      програми державних іспитів;

-      засоби діагностики якості освіти;

-      методичні вказівки і тематика курсових робіт з дисциплін, де передбачено їх виконання.

Наявність цієї документації створює основу для якісної підготовки фахівця і при перевірці коледжу або спеціальності є необхідною умовою акредитації і базою для оцінки роботи циклових комісій та окремих викладачів.

Всі складові навчально-методичної документації зберігаються в методичному кабінеті коледжу та на циклових комісіях.

Виходячи з того, що згідно із Законами України “Про освіту” та “Про вищу освіту” освіта в Україні базується на засадах гуманізму, демократії, національної самосвідомості, взаємоповаги між націями і народами, основними принципами функціонування освітньої діяльності коледжу є:

-   демократизація навчально-виховного процесу, поєднання державного управління і громадського самоврядування в організації життєдіяльності коледжу, утворення системи партнерства студентів та педагогів, забезпечення можливостей для вільного самоствердження та самовиявлення кожної особистості;

-   гуманізація навчально-виховного процесу, що полягає в утвердженні людини як найвищої цінності суспільства, найповнішому розкритті її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, забезпечення пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей;

-   гуманізація навчально-виховного процесу, що покликана формувати відповідальне ставлення до навколишнього світу, суспільства та людини, сприяти подоланню екологічного невігластва і технократизму;

-   національна спрямованість навчально-виховного процесу, що полягає у невіддільності навчання від національного ґрунту, його органічного поєднання з національною історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу, перетворенні освіти на важливий інструмент національного розвитку і гармонізацій національних відносин;

-   нероздільність навчання та виховання, що полягає в органічному поєднанні навчання і виховання, підпорядковані організації та змісту навчально-виховного процесу завдання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості, перетворенні системи матеріальних та духовних цінностей у важливий чинник виховання молоді, відродження духовності українського народу, його інтелектуалу.

Зміст освіти в коледжі постійно оновлюється до сучасних вимог щодо, розбудови освітнього простору України, орієнтується на національні та світові надбання.

Він включає такі блоки підготовки:

-   гуманітарний та соціально-економічний;

-   фундаментальний, професійно-орієнтований;

-   спеціальний;

-   професійно-практичний.

Гуманітарна та соціально-економічна підготовка спрямована на:

-   осмислення історичних фактів, подій і явищ, різноманітності шляхів людського розвитку;

-   осмислення сучасних історичних процесів і проблем у житті країни, нових організаційно-господарських форм розв’язання економічних суперечностей;

-   прилучення до національних традицій, звичаїв, культури і духовності, до світової культури;

-   опанування діловою державною мовою;

-   розвиток комунікативних навичок і навичок ділового спілкування іноземною мовою;

-   засвоєння основних законів про права і обов’язки громадянина України у відповідності до правових актів, формування правової культури;

-   вивчення професійних термінів і понять;

-   фізичне виховання.

 

2. Матеріальна база і перспективи її розвитку

Коледж розташований у трьох навчальних корпусах, має:

-     гуртожиток;

-     2 бібліотеки;

-     2 читальні зали;

-     спортивний комплекс: 2 спортивних зали, тренажерну кімнату, 2 спортивних майданчики;

-     їдальню;

-     студентське кафе;

-     медичний пункт;

-     кабінет  для фізіотерапевтичних процедур.

Навчально-лабораторна база має в своєму складі  необхідні кабінети, лабораторії, навчальні майстерні.

У коледжі діють 7 комп’ютерних класів, обладнаних сучасною комп’ютерною технікою  з виходом в Internet.

 

3. Кадровий склад

Викладачі приймаються до коледжу на конкурсній основі.

При підборі викладачів спецдисциплін враховується, крім фахової освіти, ще й їхній виробничий стаж та попереднє місце роботи.

Всі викладачі своєчасно, у відповідності з графіком, проходять атестацію, під час якої розглядаються питання їхньої навчально-педагогічної майстерності, методичної та виховної роботи. Перед атестацією члени атестаційної комісії відвідують уроки, виховні заходи викладачів, знайомляться з їхніми методичними розробками. Кожен викладач до атестації проходить курс підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм і методів навчання. Основною метою підвищення кваліфікації викладачів є:

  • Вивчення передового педагогічного досвіду та інноваційних технологій навчання;
  • Ознайомлення з найновішими досягненнями науки, організації виробництва, технологій і перспектив їх розвитку;
  • Розробка навчально-методичних матеріалів, призначених для використання в навчальному процесі.

Викладачі на навчання направляються у відповідності з річним графіком, що розробляється на підставі 5 річного плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжу

Після проходження курсу навчання викладачі готують письмовий звіт, обмінюються набутим досвідом на засіданні циклової комісії, узагальнюють його в відповідних розробках.

Базами підвищення кваліфікації викладачів є Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації міст Житомира, Києва, Полтави та інших.

Результати підвищення кваліфікації викладачів враховуються при атестації викладачів.

Для проведення атестації у коледжі утворена атестаційна комісія, до складу якої входять 25 осіб (методисти, голови циклових комісій, заступники директора, найдосвідченіші викладачі). За підсумками атестації педагогічним працівникам встановлюються кваліфікаційні категорії і присвоюються педагогічні звання “старший викладач” і “викладач методист”.

Очолює атестаційну комісію директор коледжу. Організація, підготовка та атестація здійснюється на підставі “Положення про атестацію педагогічних працівників коледжу”, яке розроблене у відповідності до «Типового положення про атестацію педагогічних працівників ” затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.10.2010р. № 930 та змін до нього затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 №1473.

Особливу увагу атестаційна комісія під час атестації педагогічного працівника звертає  на наявність фахової освіти, володіння українською мовою, якість знань студентів, рівень професійної діяльності і загальної культури.

Необхідно спрямовувати зусилля на створення умов для професійного вдосконалення співробітників.

 

 

VI. Основні напрямки розвитку коледжу

 

Бурхливий розвиток інформаційного суспільства протягом останніх двох десятиліть спричинив трансформацію парадигми освіти. Головною метою навчання стало не лише набуття студентом певної суми знань, а й виховання освіченого, активного і відкритого до спілкування члена сучасного суспільства. Відповідно змінилась і методика навчання у Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права. Ефективна освіта стала можливою лише за інтенсивного використання у навчальному процесі останніх досягнень науки та техніки. Викладачі коледжу, використовуючи інформаційні технології, роблять навчальний процес більш наближеним до потреб сьогодення. Впровадження новітніх технологій у навчальний процес, а також принципів навчання, орієнтованого на особистість, сприятиме формуванню вміння студентів працювати у колективі, формулювати цілі досліджень, знаходити, аналізувати та синтезувати інформацію, а також використовувати найсучасніші інформаційні технології. Мережа Internet та потужне програмне забезпечення дадуть можливість змінити якісні можливості отримання знань студентами. Нові методики викладання та навчання по-новому визначать нову роботу на заняттях як викладачів так і студентів. Від студентів ми очікуємо набагато більше, ніж раніше. Окрім основних навичок їм потрібно прищеплювати вміння співпрацювати, спілкуватися та керувати інформацією, а також отримувати доступ до інструментів навчання, які розвивають подібні вміння. Це – вимоги XXI століття.

Коледж, як виший навчальний заклад України, сьогодні забезпечує загальнокультурну, теоретично-практичну підготовку фахівців. Це визначає і визначатиме темпи та рівень науково-технічного і соціального прогресу, сприятиме утвердженню гуманістичних ідеалів, норм людського співжиття, інтелектуального потенціалу нації як найвищої цінності суспільства. Основні напрями розвитку Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права такі:

-   вивчення спільно з радою директорів ВНЗ I –II р.а. області та державною службою зайнятості банку інформації про державні та регіональні потреби у фахівцях різних кваліфікацій для невиробничої і виробничої сфери і на цій основі відкриття нових спеціальностей;

-   забезпечення гуманізації навчально-виховного процесу, оновлення змісту, засобів і методів навчання, впровадження нових педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, моделювання виробничих ситуацій, проблемних, дослідницьких та інших прогресивних методів. Забезпечення гнучкого поєднання індивідуальної та групової навчальної діяльності студентів;

-   доведення матеріально-технічної бази коледжу з усіх спеціальностей до науково обґрунтованих нормативів, які задовольняли б потреби навчально-виховного процесу та соціально-побутового забезпечення викладачів та студентів;

-   організація навчання як безперервної науково-виробничої діяльності, найповніше використання наукового і фахового потенціалу провідних спеціалістів базових підприємств,(установ, організацій) науковців;

-   впровадження в навчальний процес толерантної педагогіки та педагогіки партнерства, демократизації стосунків між учасниками навчального процесу, викорінення авторитарної педагогіки;

-   тісна співпраця з ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації з питань безперервної ступеневої освіти;

-   максимальна комп’ютеризація навчального процесу;

-   створення комплексів з ПТУ, ліцеями;

-   орієнтація навчального процесу на прищеплення студентам практично-орієнтованих навиків та вмінь;

-   розвиток і вдосконалення роботи бібліотеки на принципах інформаційних та телекомунікаційних технологій;

-   внесення змін в навчальні плани і програми і доведення рівня підготовки спеціалістів до рівня світових стандартів;

-   підвищення престижу педагогічної праці, запровадження нових форм її матеріального і морального заохочення, підвищення ефективності використання кадрового потенціалу у навчальному процесі та науково пошуковій роботі;

-   залучення викладачів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації до проведення занять, участі у роботі Державних кваліфікаційних комісій;

-   підвищення кваліфікації викладачів коледжу шляхом навчання на ФПК, стажування при кафедрах вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня, на підприємствах та організаціях, установах;

-   пошук додаткових джерел фінансування за рахунок госпрозрахункової діяльності для здійснення освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної та культурної діяльності.

 

1. Основні напрямки розвитку коледжу щодо удосконалення організації навчально-виховного процесу

Організація навчально-виховного процесу в коледжі базується відповідно до вимог чинного законодавства і регламентується Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.1993 р. № 161, державними галузевими стандартами вищої освіти, Статутом коледжу.

Удосконалення організації навчального процесу у навчальному закладі здійснюється на засадах гуманності, особистісно орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку студентів та передбачає:

-      впровадження модульно-рейтингової системи навчання та оцінювання знань студентів;

-      використання інформаційно-комп'ютерних технологій, інтерактивних методів навчання і мультимедійних засобів;

 

-          індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів;

-          застосування діагностичних і стимулюючих форм контролю і оцінювання навчальних досягнень студентів у різних видах навчальної діяльності;

-  впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників, «портфелів студента» тощо), комп'ютерних навчальних програм;

-       формування єдиного інформаційного поля навчального закладу для створення умов для дистанційного навчання;

-       технічну і технологічну модернізацію навчальних лабораторій та засобів навчання;

-  використання сучасних систем контролю якості знань студентів та проведення моніторингу якості освіти.

В основу діяльності коледжу покладена особистісно орієнтована модель організації навчання. її сутнісними ознаками є навчання і виховання особистості на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самоосвіти, осмисленого визначення своїх можливостей, життєвих цілей, стимулювання прагнення до самореалізації у сфері професійної діяльності. Особистісно зорієнтована освіта передбачає налагодження взаємодії викладача та студента на засадах взаєморозуміння та взаємоповаги, вимагає психологізації навчально-виховного процесу з опорою на надійну діагностичну основу. Ефективність навчання обумовлюється створенням ситуації успіху, здійсненням самоаналізу, самооцінки та самопізнання.

В умовах розвитку закладу особливого значення набувають принципи диференціації та індивідуалізації навчання. Педагогічна система створюється на засадах врахування освітніх потреб, можливостей, творчих та професійних здібностей студентів, орієнтації на розвиток творчості - творчої активності, творчого мислення, здатності до адекватної діяльності в нових умовах, сприяння розвитку обдарованої студентської молоді.

 

2. Основні напрямки розвитку щодо управління навчальним закладом

Управління коледжу є державно-громадським. Існуюча модель управління відповідає сучасним вимогам демократичності, передбачає розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій між державним управлінням та органами самоврядування.

Основними шляхами модернізації управління коледжу є:

>      посилення ролі органів громадського самоврядування;

>      активізація участі професійних і громадських організацій у навчально-виховній, науково-методичній, господарській діяльності коледжу, прогнозуванні його розвитку, оцінювання якості освітніх послуг;

>      всебічна підтримка та сприяння активній діяльності батьківських комітетів, опікунських рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації, залучення їх до розроблення та виконання рішень у галузі освіти, розширення ролі студентського самоврядування в навчально-виховному процесі;

>      поєднання державного і громадського контролю, упровадження нової етики управлінської діяльності, що ґрунтується на принципах взаємоповаги і позитивної мотивації;

>      виконання управлінських функцій з урахуванням прогресивних здобутків сучасної науки управління, педагогічного менеджменту, досвіду ефективного управління в освітянській та інших галузях суспільного життя та виробництва;

>      відкритість процесу розроблення управлінських рішень, їх експертизи, апробації та затвердження;

>      створення в коледжі системи моніторингу ефективності управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг, організація проведення експериментальної перевірки та експертизи освітніх інновацій із залученням громадськості;

>      впровадження новітніх інформативно-управлінських і комп'ютерних технологій: створення автоматизованої системи управління навчальним закладаом.

Коледж підпорядкований Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України. Безпосередньо управління коледжу здійснює директор на основі принципів автономії та самоврядування, поєднання колегіальних та єдиноначальних засад, незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій, розмежування прав, повноважень та відповідальності власника, органів управління в керівництві коледжу та його структурних підрозділах.

Директор обирається загальними зборами трудового колективу з числа досвідчених і авторитетних фахівців-педагогів, які є громадянами України, вільно володіють українською мовою, мають вищу освіту, стаж педагогічної роботи у вищому навчальному закладі педагогічного профілю не менше ніж п'ять років, відповідну підготовку до управлінської діяльності, високі моральні якості особистості та організаторські здібності.

Для забезпечення державно-громадського управління в навчальному закладі створені органи громадського самоврядування.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування в коледжі є загальні збори трудового колективу. Дорадчим органом коледжу є Педагогічна рада, яку очолює директор. Для вирішення поточних питань діяльності коледжу створені робочими органи: адміністративна рада, методична рада, приймальна комісія.

Керівництво відділеннями здійснюють завідуючі, цикловими комісіями - голови. Навчально-методичну роботу здійснюють циклові комісії, діяльність яких координується методичною радою з урахуванням потреб і завдань коледжу.

З метою демократизації   управління та встановлення зворотного зв'язку для коригування управлінських рішень у закладі діють колективні органи студентського самоврядування. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи – активу групи, відділення - старостату, гуртожитку – студентської ради, коледжу – студентського комітету. Вищим органом студентського самоврядування у Коледжі є конференція студентів.

Органи самоврядування є дієвим засобом формування громадської думки і ефективним способом демократизації управління. Взаємодія управлінських структур і органів самоврядування сприяє процесам діалогізації взаємин, узгодженості внутрішніх мотивів із зовнішніми вимогами.

Акцент діяльності директора зміщується на удосконалення особистої діяльності і створення умов для самоорганізації діяльності студентів, викладачів, адміністрації, здійснюється перехід від домінуючого оперативного до стратегічного цільового управління через узгодження власних функцій з функціями усіх суб'єктів навчально-виховного процесу.

Ефективність системи управління встановлюється шляхом комплексного оцінювання діяльності коледжу, хід та результати якого оприлюднюються на загальних зборах трудового колективу.

 

3. Основні напрямки розвитку щодо збереження контингенту, профорієнтаційна діяльність та організація зв'язку з випускниками коледжу

Збереження контингенту є головним завданням педагогічного колективу коледжу. Планується розробити низку заходів

> для посилення ролі викладача при наданні консультаційної допомоги студенту;

>      для використання потенційних можливостей інноваційних, інфмаційно-комунікаційних технологій навчання з метою підвищення рівня зацікавленості студентів в отриманні якісної та різнобічної навчальної та професійної освіти;

>      для активізації впливу громадських організацій, студентського самоврядування на якість навчально-виховного процесу та зацікавленість і активізацію участі студентів в процесі отримання знань та відпрацюванні спеціалізованих професійних вмінь;

> для забезпечення   зацікавленості батьків студентів в отриманні їх дітьми не тільки якісної професійної освіти, але й навиків працевлаштування, етики поведінки на першому робочому місці, формування соціально-особистісних компетенцій їх дітей.

Коледж планує провести значну роботу в напрямку збереження та вдосконалення існуючих та пошуку нових форм профорієнтаційної роботи, роботи Приймальної комісії, реклами для забезпечення стабільного притоку молоді для отриманн освіти у коледжі.

Ця робота не завершується тільки на забезпеченні прийому і формуванні навчальних груп, планується посилити управлінську діяльність з укладення довгострокових договорів на проходження практичного навчання студентів та підвисити рівень працевлаштування випускників.

Планується активно застосовувати соціальні мережі, спеціалізовані комп'ютерні продукти, сайт коледжу для здійснення більш тісного зв'язку зі студентством, випускниками, громадськими установами, базами практик, батьками абітурієнтів.

Планується застосувати наступні форми зв'язку з випускниками коледжу:

>                        Під час проведення тижнів спеціальностей запрошувати випускників для проведення круглів столів.

>                        Організовувати на базі коледжу творчі професійні зустрічі з випускниками.

>                        Організовувати екскурсії на підприємства, де працюють випускники коледжу.

 

4. Основні напрямки розвитку фінансово-господарської та матеріально-технічної діяльності

Головною метою фінансово-господарської діяльності є виконання бюджету коледжу, планове, урівноважене управління розрахунковою частиною бюджету, пошуку шляхів економії та збільшення розмірів спеціального фонду:

>      Забезпечити 100% виплату заробітної плати з урахуванням збільшення мінімальної заробітної плати та індексу інфляції відповідно до державного бюджету України.

>      Забезпечити 100% виплату стипендії з урахуванням індексу інфляції, в тому числі пільгової категорії.

>      Забезпечити 100% виплату компенсації на харчування студентам пільгових категорій відповідно затверджених норм по Дніпропетровській області.

>      Забезпечити 100 % оплату за спожиті комунальні послуги: газопостачання, електропостачання, водопостачання.

>  Сприяти постійному оновленню матеріально-технічної бази, створенню сучасних умов проведення навчально-виховного процесу та лабораторно-практичних занять.

> Придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю для забезпечення навчально-виховного процесу.

>  Передбачити оплату послуг з обслуговування та поточного ремонту начального обладнання, комп'ютерної і оргтехніки, побутових електроприладів.

>  Забезпечити оплату послуг з профорієнтаційної роботи: інтернет, буклети, виставки технічної творчості, реклама, телебачення, радіомовлення.

>  Забезпечити оплату послуг енергозберігаючих заходів: утеплення приміщень, заміна вікон, профілактичні роботи по системі опалення, використання енергозберігаючих ламп.

>  Забезпечення оплати послуг охорони праці та БЖД: проведення навчання для технічних працівників, поновлення засобів індивідуального захисту, поновлення пожежного інвентарю: вогнегасники, пожежні рукава.

>  Придбання обладнання, предметів довгострокового користування: комп'ютери, меблі, навчальну літературу.

Постійної уваги вимагає матеріально-технічний напрям розвитку та забезпечення навчально-виховного процесу. Мета напряму - створення комфортного середовища для кожного співробітника та студента, забезпечення потреб навчально-виховного процесу та соціальної інфраструктури на сучасному рівні вимог до умов праці та відпочинку.

Постійно актуальними залишаються задачі насичення лабораторій та кабінетів коледжу сучасною технікою та обладнанням, створення технічних умов для підвищення якості практичного навчання.


VІІ. Умови реалізації Концепції

 

Умовами реалізації Концепції є:

>  забезпечення рівного доступу громадян до якісної вищої освіти;

>  піднесення престижу педагогічної і наукової праці, підвищення соціального статусу педагогів;

>  створення позитивного іміджу навчального закладу, популяризація його діяльності через засоби масової інформації;

>  налагодження партнерських зв'язків коледжу з роботодавцями, їх участь у формуванні змісту освіти та забезпеченні належної професійно-практичної підготовки молоді;

>  забезпечення соціального захисту усіх учасників навчально-виховного процесу; створення умов для здобуття якісної освіти дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, інвалідами;

>  інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;

>  застосування об'єктивних методів оцінювання здібностей студентів, індивідуалізація їх навчання;

>  оновлення змісту і методичного забезпечення навчального процесу відповідно до вимог сьогодення, індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді;

>  забезпечення конкурентоспроможності та мобільності випускників коледжу на ринку праці, вчасне реагування на демографічні та соціально-економічні зміни;

>  інтеграція вищих навчальних закладів різни: рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, упроваджена гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання відповідно до вимог Болонської декларації;

>  створення ефективної системи підготовки і перепідготовки педагогічних і науково-педагогічних кадрів, їх атестації т професійного удосконалення;

>  модернізація навчально-лабораторної бази і розвиток соціальне інфраструктури закладу;

>  розширення галузей підготовки молодших спеціалістів;

>  підвищення ефективності використання фінансових та матеріальне технічних ресурсів, які залучаються для забезпечення діяльності коледжу, шляхом здійснення об'єктивного контролю у рамка "економічність - ефективність - результативність".

 

VІІІ. Очікувані результати

 

Реалізація Концептуальних положень та основних напрямів розвитку Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права забезпечить відчутне зростання інтелектуального, культурного і матеріального потенціалу; зростатиме рівень фахової підготовки молодших спеціалістів, самодостатність та творча активність особистості.

Впровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес та повноцінна і оптимальна його комп’ютеризація дасть змогу розвивати пізнавальну активність, підвищувати ефективність самостійної роботи, спонукатиме студентів до продуктивного мислення та забезпечать вміння моделювати виробничі ситуації.

Кінцевий очікуваний результат – це забезпечення якісно-нових позитивних змін як в процесі підготовки фахівців так і у освітній діяльності педагогічних працівників Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права.